Previous Next

У Полтаві відкрили виставку старовинних кахлів.

11 лютого 2020 року у приміщенні Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відбулося відкриття персональної авторської виставки Володимира Маркар’яна «Чарівний світ кахлі».

Володимир Маркар’ян відомий як різьбяр, представлена виставка є дебютом як кахляра цього разу здивував прихильників виставкою старовинних кахлів. Він відновив забуту технологію виготовлення пічних лицьових неполив’яних кахель, реконструював найбільш характерні старовинні художні зразки різних регіонів України. Дослідивши великий обсяг матеріалів археологічних експедицій та музейних фондів, різьбяр, а тепер і кахляр, Володимир Маркар’ян, створив декілька серій найбільш яскравих зразків української художньої кахлі. Виставка буде цікава не тільки учням та студентам, але і науковцям та археологам, майстрам народного мистецтва, – всім, хто цікавиться історією та культурою України.
Привітати з відкриття м виставки Володимира Маркар ’яна завітали директор Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олександр Супруненко та директор КЗ "Центр охорони та досліджень пам'яток археології" Полтавської облради В'ячеслав Шерстюк.
На виставці представлені реконструкції старовинних пічних лицьових неполив’яних кахель XV – XIX ст. різних регіонів України та авторські кахлі ручного формування Володимира Маркар’яна. Усього в експозиції більш ніж 90 одиниць, виготовлених за давньою технологією тиснення з різьблених дерев’яних форм, а також самі дерев’яні форми.
Художня українська кахля виступає як унікальна скарбниця етносу, що об’єднала різні історичні пласти та регіони України.
Рельєфні малюнки кахель крізь століття прямують у сучасний простір. Вони актуальні і сьогодні. Зібрані в одному виставковому залі реконструкції пічних лицьових неполив’яних кахель XV – XIX ст. різних регіонів України, а також авторські твори народного майстра, допоможуть по-новому поглянути на унікальну національну культурну спадщину. Це нова можливість використати частку генетичного коду українців для подальшого розвитку нашого культурного продукту.

 


Надрукувати   E-mail